14 вересня 2026 року президент Володимир Зеленський публічно закликав Верховну Раду невідкладно підтримати звільнення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора. Заяву глава держави оприлюднив у своєму Telegram-каналі, підкресливши, що для чинного очільника Офісу генпрокурора «є тільки один шлях: звільнення з посади», і додавши, що саме це він йому «сказав». Зеленський також зазначив: якщо Кравченко вважає ці кроки політичним тиском, «нехай так і називає», і попросив парламентаріїв підтримати рішення без зволікань.
Передумови конфлікту довкола Офісу генпрокурора
Напруга між керівництвом Офісу генпрокурора та антикорупційними органами наростала протягом кількох тижнів. 7 вересня 2026 року Кравченко подав заяву про звільнення, а 14 вересня заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. За словами генпрокурора, під час спецоперації «Карфаген» та обшуків антикорупційні органи нібито отримали захищені матеріали, частину яких скопіювали та викрали. Раніше від ухвалення цього рішення його стримував президент.
Хроніка спецоперації «Карфаген»
- 4 вересня НАБУ і САП провели обшуки у Кравченка, його першої заступниці Марії Вдовиченко та голови Одеської ОВА Олега Кіпера; того ж дня повідомили про спецоперацію з викриття злочинної організації, яку, за даними слідства, очолював співробітник ОГП.
- 5 верення затримали заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП Сергія Кропиву.
- 6 вересня ВАКС обрав Кропиві запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 120 млн грн (арешт до 2 листопада).
- Кравченко публічно відмежувався від прикриття незаконних колцентрів і відсторонив працівника ОГП, який фігурує у розслідуванні.
Семен Кривонос у коментарі NV заявив, що підозру йому ще не вручили, а справу проти нього він назвав сфальсифікованою. За даними джерел «Української правди», під час обшуків у Вдовиченко знайшли матеріали, які свідчать про стеження за керівниками антикорупційних органів, їхніми родинами та підлеглими.
Залишити відповідь